Головна » Статті » Пам*ятки для населення

НАСИЛЛЯ У РОДИНІ

Проблема домашнього насильства щодень набуває дедалі більшої гостроти і актуальності. Найбільше від нього страждають жінки і діти. За статистикою, майже 70% українок потерпають від домашнього насилля. Вони страждають від знущань частіше, ніж від пограбувань, зґвалтувань та автомобільних катастроф разом узятих. 35-50% жінок, які потрапляють до лікарень з тілесними травмами, - жертви домашньої тиранії. Близько 50 тис. дітей в Україні тікають з дому, в порятунку від насилля. Такий підхід призводить до психологічної, соціальної деградації дитини, втрати людської гідності, а нерідко до її фізичної смерті.

Щоб дитина стала Людиною, батьки повинні стати опорою та гарантом її гармонійного особистісного становлення. Процес входження дитини у соціальне середовище під керівництвом дорослого і є вихованням.

Перед батьками постає питання: „як виховувати?” Іноді, на жаль, батьки забувають або не усвідомлюють межі між дисципліною та тим, що зветься „домашнім насильством”. Кожен розуміє процес виховання по-своєму, виховує дітей так, як самі вважають за потрібне, як навчили їх батьки.

Правильно виховати можна лише підвищенням рівня конкретної особистості, розвитком почуття її гідності, особливості, поваги до себе як Людини. Сім’я має бути простором без насилля. Неприпустимо карати дітей, погрожувати покаранням, принижувати гідність дитини.

Невідомо, як складеться подальша доля дітей, але певно, якщо зі свого дитинства вони перенесуть у доросле життя батьківську любов, то навряд можна буде почути від майбутніх онуків нарікань на адресу їхніх батьків. А недоліки треба не викорінювати, а корегувати, перетворювати їх у достоїнства!

Які люди, громадяни виростуть завтра з тих, кого сьогодні б’ють рідні батьки?

Держава повинна захищати дитину від будь-яких форм поганого поводження з нею зі сторони батьків чи інших осіб, що несуть відповідальність за неї, і створювати відповідні соціальні програми попередження зловживання та лікування потерпілих. Допомогу можна отримати у кризових центрах соціально-психологічної допомоги, які діють при центрах соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, де жінки чи діти зможуть отримати соціальні послуги, тимчасовий притулок і харчування. Психолог допоможе усвідомити, що страх, який сковує дитину багато років, можна подолати. Щонайвища цінність – людська гідність.

За свідченням дітей, з жорстокістю вони вперше зустрічаються у власній сім'ї, з боку батьків та старших братів та сестер, тобто тих осіб, які повинні їх захищати та підтримувати. Насильство в сім'ї розглядається як: порушення прав людини; приклад примусового контролю, який одна людини практикує над іншою; домаган­ня; будь-які дії чи бездіяльність, що складаються з поганого фізично­го, психологічного та сексуального поводження члена сім'ї з жінкою та іншими членами великої сім'ї. Насильство в сім'ї визначається також як певні види дій чи бездіяльності, які мають місце у межах певних стосунків; жорстоке ставлення до дітей (фізичне, психологічне, сексуаль­не); погане ставлення чи неуважність стосовно осіб похилого віку; погане ставлення дітей до батьків; фізичні та психічні напади на жінок з боку чоловіків-партнерів. Отже, насильство в сім'ї вимагає системного підходу до роботи з його попередження та ліквідації в сім'ї, врахування особли­вості статі, віку, ролі кривдника і жертви. Насильство в сім'ї розгля­дається як соціальне явище, яке характеризується взаємозв'язком та взає­мопроникненням різних його форм. Насильство з боку близької людини, яка розглядається як опора і підтримка, порушує основний принцип сім'ї — безпеку існування кожного її члена. Зі свого боку школа може допомогти  у захисті прав дитини, створенням умов для виявлення та усунення причин і наслідків насильства в сім'ї.

Школа має можливість залучати до виховної роботи з учнями їх батьків, окремі з яких можуть керувати роботою гуртків за інтересами, адже серед них є люди різних спеціальностей, або взяти шефство над учнями, які виявляють особливий інтерес до певних галузей знань, чи бути наставниками педагогічне занедбаних учнів. Батьки можуть брати участь у проведенні з учнями екскурсій на підприємства відповідно до профілю навчального предмета, у наданні школі допомоги в профорієнтаційній роботі, у керівництві роботою учнівських бригад з ремонту обладнання навчальних кабінетів, виготовлення різноманітних приладів і наочності.

Для з'ясування можливості залучення батьківської громадськості до виховної роботи з учнями на батьківських зборах класу пропонують невеличку анкету: «Чим би Ви могли допомогти школі? Яку позакласну виховну роботу Ви хотіли б вести в школі? У який час і з якими класами Ви б могли вести гурток?» На основі отриманих відповідей організовують роботу спортивних секцій, гуртків художньої самодіяльності й технічної творчості, якими керують батьки.

Значну виховну роботу з учнівською молоддю повинні проводити Органи і служби у справах дітей, які спрямовують свою діяльність на профілактику правопорушень неповнолітніх, забезпечення нормальних умов для їх виховання, охорону їхніх прав.

Педагогічні колективи шкіл повинні підтримувати тісні контакти з уповноваженими підрозділами Національної поліції. Така спільна діяльність передбачає попередження правопорушень неповнолітніми; виявлення, припинення та розкриття скоєних ними злочинів; з'ясування причин та умов, що призводять до правопорушень неповнолітніми; виявлення дорослих осіб, які втягують неповнолітніх у злочинну діяльність, проституцію, пияцтво, наркоманію та жебрацтво; виявлення осіб, які займаються виготовленням та поширенням порнографічної продукції, видань, що пропагують насильство, жорстокість, статеву розпусту та ін.

 

Завідувач обласного методичного кабінету

НМЦ ЦЗ та БЖД Закарпатської області  Федор О.Т.

 

Категорія: Пам*ятки для населення | Додав: Nataly (22.09.2017)
Переглядів: 16 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0